Справа православних журналістів: стратити не можна помилувати
Солом'янський суд Києва усунув слідчого у справі православних журналістів і водночас, за клопотанням цього ж слідчого, продовжив арешт одному з них. Що відбувається?
9 вересня 2024 р. адвокат протоієрей Микита Чекман повідомив у себе в Телеграм-каналі, що суддя Солом'янського районного суду виніс рішення усунути слідчого СБУ Савенка Олега Олеговича від ведення досудового розслідування у справі православних журналістів і священника УПЦ протоієрея Сергія Чертиліна (справа СПЖ). Це рішення ухвалив суддя Тесленко І. О. Для всіх прихильників УПЦ, для всіх, хто переживає за долю православних журналістів, це було сприйнято як маленька перемога, як слабкий натяк на те, що справедливість переможе і безпідставні переслідування журналістів припиняться.
Проте того ж дня, 9 вересня 2024 р., у тому ж Солом'янському районному суді м. Києва суддя Криворот О. О. задовольнила клопотання відстороненого від справи слідчого СБУ Савенка О. О. про продовження терміну дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою православному журналісту Ступницькому Валерію Антоновичу. Необхідність продовження арешту, на думку слідчого та прокурора, була обґрунтована тяжкістю статей Кримінального кодексу, що інкримінуються Ступницькому В. А., а також тим, що журналіст після свого звільнення нібито зможе продовжити публікувати «протиправні» статті в мережі Інтернет і перешкоджати розслідуванню. А це вже знак у протилежний бік, вказівка на те, що беззаконне та бездоказове переслідування журналістів продовжиться, і на ніяку справедливість не варто розраховувати.
Чому ж один і той самий суд одного дня ухвалив два такі протилежні рішення? Звичайно, можна сказати, що це було два різні судові засідання, що, можливо, засідання, на якому суддя Тесленко І. О. прийняла рішення усунути слідчого СБУ Савенка О. О. відбувалося пізніше за засідання, на якому суддя Криворот О. О. задовольнила клопотання слідчого Савенка О. О. про продовження тримання у СІЗО Валерія Ступницького. Напевно, суддя Криворот О. О. не знала про усунення слідчого Савенка О. О., а якщо й знала, то не надала цьому значення. Процесуальні норми цілком таке припускають.
Хтось може сказати, що відведення слідчого взагалі нічого не означає. На місце одного слідчого прийде інший, який просто продовжить справу першого. Тим більше, що досудове розслідування вже закінчено, і справу проти журналістів СПЖ буде розглянуто судом у тому вигляді, в якому його приготував слідчий Савенко О. О. Можливо, все це правильно. Тим більше, що ще 17 червня 2024 р. слідчий суддя Солом'янського райсуду задовольнив клопотання адвокатів та усунув від процесуального керівництва у справі СПЖ прокурора Дядюк Юлію Олегівну. Однак це практично ніяк не вплинуло ні на перебіг розслідування, ні на зміну запобіжного заходу журналістам СПЖ. Нагадаємо, що тоді одним із основних аргументів адвокатів за відведення прокурора було те, що під час судового засідання 8 травня 2024 р. адвокати виявили порушення таємниці дорадчої кімнати. За словами адвоката Микити Чекмана, під час перебування судді в дорадчій кімнаті до нього увійшли слідчий СБУ Олег Савенко та прокурор Київської обласної прокуратури Юлія Дядюк. Цей факт був належним чином документований. Він свідчить про те, що на суддю міг чинитись тиск з метою домогтися потрібного для слідчого та прокурора рішення суду.
Однак, незважаючи на цілком обґрунтований скептицизм з приводу усунення слідчого Савенка О. О. від справи СПЖ, можна відзначити таке. Повний текст ухвали суду про усунення Савенка О. О. має бути опублікований 13 вересня 2024 р. На сьогодні опубліковано лише його резолютивну частину.
У цьому документі написано, що відведення слідчого відбулося в порядку статті 77 Кримінально-процесуального кодексу. В цій статті наведено підстави для відведення прокурора, слідчого та дізнавача. Вони такі:
1) якщо він (прокурор, слідчий, дізнавач) є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім'ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач;
3) якщо він особисто, його близькі родичі або члени його сім'ї зацікавлені в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, що викликають обґрунтовані сумніви щодо його неупередженості.
Зі всього цього списку до слідчого Савенка О. О. підходить лише пункт: «існують інші обставини, що викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості». Тобто, по суті, Солом'янський районний суд м. Києва визнав той факт, що слідчий СБУ Савенко О. О. у справі СПЖ діяв упереджено або, принаймні, є всі підстави це припускати. А якщо називати речі своїми іменами, то він просто відпрацьовував політичне замовлення, завдання можновладців заткнути рота захисникам Церкви. При цьому довелося виявити чудеса спритності, щоб цілком законну та правомірну журналістську діяльність подати як зраду держави. І ось перший дзвіночок, який підтверджує цю тезу, вже пролунав із будівлі суду.
А далі, звичайно, можливий будь-який розвиток подій. Але зараз не можна просто пропускати факт відведення судом слідчого у справі СПЖ. Потрібно знову і знову говорити про те, що кримінальна справа, яка, за словами адвокатів, налічує 42 томи, не містить абсолютно ніяких доказів провини журналістів за тими статтями, які їм інкримінуються. Обвинувачами жодного разу не були озвучені в суді реальні докази того, що православні журналісти мали зв'язки з представниками РФ, які могли б дати підстави для звинувачення їх у державній зраді. Ні фактів телефонних розмов, ні листування, ні особистих зустрічей. Нічого! Єдине, на чому ґрунтується все звинувачення – це якась експертиза стрічки новин на сайті СПЖ, яка встановила, що в повідомленнях новин нібито містяться ознаки держзради і розпалювання міжрелігійної ненависті. Для бажаючих переконатися в абсурдності висунутих проти православних журналістів звинувачень, рекомендуємо статтю «Три місяці абсурду та катування журналістів СПЖ: за що?», в якій конкретно роглядається текст «Підозри», врученої одному з фігурантів справи СПЖ. У цій «Підозрі» на повному серйозі стверджується, що Православна церква України є одним із атрибутів Української держави. І відповідно, будь-яка критика цієї релігійної організації є зрадою державі. Ось такий абсурд і профанація правоохоронної діяльності відбувається сьогодні в Україні.
Але не можна опускати руки. Потрібно всіма силами поширювати правду про переслідування православних журналістів і гоніння на Церкву взагалі. Давайте подумаємо про банальну фразу, якою часто описується журналістська діяльність: висвітлювати подію. Тобто справжня, професійна і відповідальна журналістика полягає в тому, щоб проливати світло на події, робити інформацію про те, що відбувається, для людей, говорити правду, викривати чиїсь непристойні слова та вчинки. А якщо деяким людям вигідно приховувати правду, якщо вони намагаються засадити журналістів за ґрати, змусити їх замовкнути, це означає, що таким людям є, що приховувати. У Євангелії від Іоанна написано: «Бо кожен, хто чинить зло, ненавидить світло і не йде до світла, щоб не викрити справи його, тому що вони злі; а той, хто чинить по правді, йде до світла, щоб явні були діла його, тому що вони в Богові зроблені» (Ін. 3:20,21).
Чим більше світла, тим менше темряви. Чим більше ми будемо говорити правду, тим незручніше буде беззаконню робити свої темні справи. Чим більше ми будемо говорити про абсурдність і бездоказовість звинувачень проти журналістів, тим більша ймовірність їх звільнення, тим більше шансів відстояти нашу свободу слова та свободу віросповідання. Рішення Солом'янського суду про усунення слідчого Савенка О. О. – це свідчення того, що саме так і треба чинити.
🙏🙏🙏 Допомогти православним журналістам можна за реквізитами:
НОМЕР КАРТИ МОНОБАНКУ:
5375 4114 3203 1495
https://send.monobank.ua/jar/NYXB691rx
Нам дуже потрібна ваша допомога! 🙏🙏🙏
