Міра запобіжного заходу клирику УПЦ виключає його служіння на Пасху
Захист архімандрита стверджує, що завдання силовиків – зробити так, щоб отець Феогност не мав можливості звершувати пасхальні богослужіння.
17 квітня 2025 року, у Великий Четвер, співробітники поліції вручили архімандриту Феогносту (Юрашу) клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту. Про це повідомив у своєму відеозверненні адвокат священнослужителя Никита Чекман.
Примітно, що в клопотанні вказано адресу, де клірик фактично не проживає і яка знаходиться на значній відстані від храму, де отець Феогност звершує богослужіння.
«Незважаючи на те, що після повідомлення про підозру була отримана домовленість зі слідчим і співробітниками СБУ про те, що до Святого Великодня не будуть обирати запобіжний захід, щось пішло не так у правоохоронних органів», – зазначив адвокат.
«Ми розуміємо, що мета правоохоронних органів – зробити так, щоб отець Феогност не мав можливості звершувати пасхальні богослужіння», – підкреслив Никита Чекман у своєму зверненні.
Нагадаємо, раніше пресслужба СБУ спільно з Нацполіцією оголосила про «викриття одного з кліриків УПЦ у незаконному відчуженні одного з храмів на території Київської області». Архімандриту Феогносту (Юрашу Володимиру Миколайовичу), настоятелю Михайлівського приходу Київської єпархії УПЦ, пред'явили підозру за двома статтями Кримінального кодексу України: привласнення або розтрата майна шляхом зловживання службовим становищем і службовий підлог. Священнослужителю загрожує до 12 років позбавлення волі.
Згідно з офіційним повідомленням СБУ, архімандрит спочатку «пожертвував» церковні будівлі своїй сестрі, а вона потім передала їх благодійному фонду, підконтрольному самому архімандриту. Правоохоронці стверджують, що через цю схему клірик нібито мав намір одноосібно розпоряджатися спільною власністю.
Однак адвокатське бюро Никити Чекмана, яке представляє інтереси священнослужителя, категорично відкидає ці звинувачення. Захист підкреслює, що рішення про відчуження майна було прийнято не одноосібно архімандритом, а загальними зборами релігійної громади 22 травня 2023 року відповідно до статуту та чинного законодавства.
Важливо зазначити, що через два тижні після голосування громади УПЦ, 3 червня 2023 року, особи, які не є її членами, прийняли рішення про перехід приходу з УПЦ до ПЦУ. Це рішення зараз оспорюється архімандритом Феогностом у Господарському суді Києва.
Захист вважає, що кримінальне провадження може бути пов'язане з майновим спором між релігійними організаціями, оскільки представники ПЦУ раніше зверталися до Бориспільського районного суду з позовом про визнання недійсним договору про відчуження майна.
СПЖ продовжить слідкувати за розвитком ситуації.
