Новий Патріарх Болгарії: хто він і що далі?
Новим Патріархом Болгарської Православної Церкви став митрополит Відінський Даниїл. Що це за людина, чого варто від нього чекати Церкві, і з якими труднощами він може зіткнутися?
Якби перед виборами нам хтось сказав, що новим Патріархом Болгарії стане митрополит Відінський Даниїл, ми не повірили б. Та й ніхто б не повірив. Тому що до першого етапу виборів його фігура не розглядалася практично ніким, а після того, як він став одним із кандидатом на пост Патріарха – йому давали найменше шансів.
У попередній статті ми писали, що з людської точки зору – його перемога майже неможлива. Але лише «майже». Якщо згадати про причини, згідно з якими, на нашу думку, митрополит Даниїл все ж міг перемогти, то їх було 4 (у Григорія Врачанського та Гавриїла Ловчанського – по 3):
- Він займає чітку позицію щодо ПЦУ та Фанара.
- Чим приваблює тих, хто називає себе патріотами Болгарії та виступає категорично проти втручання Константинополя у справи БПЦ.
- Його бачать як людину, яка не боїться говорити правду, і яка може поставити Болгарську Церкву на зовсім інший щабель, ніж зараз.
- Він здатний протистояти тиску влади на Церкву.
Таким чином, його обрання на посаду Патріарха Болгарії може розглядатися як поразка Константинопольського патріархату, про що свідчить розчарування всіх прихильників Фанара. Але поспішати з висновками ми б все ж таки не радили. Чому – розкажемо нижче, а зараз поговоримо про те, хто такий новий Болгарський Патріарх.
Коротка біографія митрополита Даниїла
Митрополит Даниїл (Атанас Ніколов) народився 2 березня 1972 року в Смоляні. Він здобув початкову та середню освіту в своєму рідному місті, а потім вивчав англійську філологію та богослов'я в Софійському університеті імені св. Климента Охрідського.
В 1997 році він став послушником у монастирі святого великомученика Георгія під духовним керівництвом митрополита Неврокопського Нафанаїла. В 1999 році був пострижений у ченці і пізніше – висвячений на ієродиякона, а в 2002 році закінчив богословський факультет.
Митрополит Даниїл служив у різних монастирях і був висвячений на ієромонаха. У 2008 році відбулася його хіротонія на єпископа, після чого він був призначений вікарієм митрополита Неврокопського, а потім і митрополита США, Канади і Австралії Іосифа. З 2018 року він обіймав посаду митрополита Відінського.
На Патріаршому Виборчому Церковному Соборі делегати обрали митрополита Відінського Даниїла новим Патріархом Болгарії і митрополитом Софійським. Вибори відбулися в другому турі, де кандидатами були митрополит Врачанський Григорій і митрополит Відінський Даниїл. Митрополит Даниїл отримав 69 голосів, митрополит Григорій – 66, три бюлетені були визнані недійсними.
Думка митрополита Даниїла про ПЦУ та дії патріарха Варфоломія
Природно, що нас, православних християн України, найбільше цікавить думка владики Даниїла про події, які відбуваються в нашій країні. І тут його позиція – чітка та зрозуміла.
Наприклад, він неодноразово заявляв, що патріарх Варфоломій надав Томос українським розкольникам без їхнього покаяння, об'єднавши їх у ПЦУ та визнавши цю структуру канонічною Православною церквою України.
В одному з останніх інтерв'ю він прямо звинуватив патріарха Варфоломія у посиленні гонінь проти УПЦ: «Патріарх Варфоломій стверджував, що Томос мав принести мир Церкві, об'єднати мільйони православних християн, але натомість почалася війна, а люди, яких патріарх проголосив канонічними, переслідують канонічну Церкву захоплюють храми, б'ють священників, вбивають».
Він також вважає, що надання Томоса «розкольницьким групам з проблемним духовенством, що не розкаялися», неприпустимо.
І ми можемо бути впевнені, що й на посаді Патріарха Болгарії він продовжить відстоювати свою позицію, тому що, за його словами, «совість православного єпископа зобов'язує його висловлювати свою думку щодо важливих питань щодо долі Православної Церкви».
Тож у цьому сенсі перемога митрополита Даниїла – це наша перемога. Ми можемо бути впевнені, що він ніколи і за жодних умов не визнає ПЦУ, що жодних візитів і переговорів із Думенком не буде. Більше того, ми сподіваємось, що Патріарх Даниїл стане одним із тих лідерів Православної Церкви, які ініціюють Всеправославний Собор з «українського питання». Принаймні про це треба молитися.
Але є одне «але».
Можлива реакція Фанара
Але чи можемо ми припустити, що Фанар у разі перемоги «неугодного» кандидата має в запасі «план Б»? Чи можемо ми припустити, що перемога митрополита Даниїла та його перебування на посаді Патріарха Болгарії пройде «без сучка і задирки»? Навряд чи.
Згадаймо, що кілька митрополитів Болгарської Церкви їздили на Фанар, де взяли участь у спільній із Зорею та Лотишем службі. Не погодивши свої дії з Синодом БПЦ, вони, по суті, кинули виклик усієї Церкви, чітко показавши свої симпатії.
Незадовго до цього митрополит Пловдивський Миколай зняв свою кандидатуру з виборів Патріарха, а потім заявив, що ніхто навіть подумати не може про те, хто обійме посаду Предстоятеля БПЦ. Ці слова у Болгарії були сприйняті як загроза: «Ви не хочете мене, тоді подивиться, кого я вам дам».
Далі болгарський політик Костадин Костадінов закликав президента країни скликати засідання Ради безпеки через те, що, на його думку, США втручаються у вибори нового Патріарха Болгарії. Крім того, Костадінов заявив, що Болгарська Церква стоїть на межі розколу, подібного до того, що вже стрясав країну в 90-х. Тоді, два тижні тому, ми не могли зрозуміти, про який розкол може йтися?
Але сьогодні, ще в процесі виборів, стало зрозуміло, що ситуація в БПЦ справді дуже складна, бо Церква фактично розкололася на дві половини – Патріарх Даниїл переміг із перевагою лише у три голоси. Самі розумієте, що 69 і 63 голоси – це результат дуже близький і дуже складний, тому що говорить про приблизно рівний розклад сил усередині Болгарської Церкви.
До цієї групи фактів додамо ще один: одразу після перемоги Патріарха Даниїла деякі болгарські клірики (зокрема, дуже відомий у Болгарії архімандрит Никанор) заявили, що їхній патріарх – Варфоломій. Тобто фактично вони оголосили про бажання перейти під омофор Константинопольського патріархату.
Якщо скласти всі ці факти докупи, то може вийти така картина:
- Митрополит Пловдивський їде на Фанар, де домовляється, що у разі, якщо у виборах переможе «не та» людина, то включається «план Б» – розкол Болгарської Церкви.
- Якщо Патріархом стає людина без півтонів, позиція якого чітко відома, а воля – непохитна, яка повністю влаштовує одних (антифанаріотів) і повністю не влаштовує інших (фанаріотів), то запускається кампанія з дискредитації результатів виборів.
- Паралельно з цим спочатку клірики, а потім деякі ієрархи заявляють про своє бажання приєднатися до Константинопольського патріархату.
- Болгарська Церква розколота, але на її території з'являється екзархат Фанара.
Зрозуміло, що це лише припущення, але якщо згадати все, що відбувалося в Болгарії за останній місяць, воно не виглядає надто фантастичним.
Наприклад, можна згадати заяви деяких політиків про те, що всередині БПЦ є партія «аматорів Фанара», представники якої – це «яничари в рясах». Також у Болгарії кажуть, що ці ієрархи заперечують автокефалію Болгарської Церкви, вважаючи неправомірним відокремлення БПЦ від Константинопольського патріархату.
Тому навіть якщо наша версія здається нереальною, робити висновки про те, що перемога Патріарха Даниїла – це стовідсотковий провал політики Фанара, теж не треба. Подивимося.
У будь-якому разі Патріарху Даниїлу доведеться мати справу з роз'єднаною Церквою, в якій частина ієрархів тяжіє до такої будови Церкви, яку пропонує Константинопольський патріархат, а частина – до більш традиційного канонічного та еклезіологічного порядку.
Йому доведеться порозумітися з тими ієрархами, які вже показали своє ставлення до канонів Церкви, співслуживши з українськими розкольниками, а також з тими, хто хоче вибудовувати тісніші стосунки з РПЦ.
Одним словом, Патріарху Даниїлу буде непросто. Тому він дуже потребує наших молитов. Хай допоможе йому Бог!
