До 10-річчя СПЖ
9 березня 2015 року на платформі Ютуб було зареєстровано канал «Спілка Православних Журналістів».
Тоді, 10 років тому, ніхто не міг уявити, що СПЖ стане не просто черговим церковним сайтом України, а міжнародним медіапроєктом, який об'єднує православних багатьох країн світу.
І в слові «спілка» – головний принцип нашої роботи.
Ми не відокремлюємо себе від читачів. Наше завдання – посилити голос православних вірян, які залишаються вірними традиційним і консервативним поглядам, заснованим на Євангельському вченні, Священному Переданні та Канонічному праві Православної Церкви. І в Україні, і в усьому світі.
Так вийшло, що нас не люблять у ПЦУ, і ми не подобаємось багатьом представникам РПЦ. «Патріоти» України називають нас «агентами Москви», а «патріоти» Росії – «нацистами і бандерівцями». У той же час СПЖ – не ворожий по відношенню до будь-кого ресурс. Якщо ми критикуємо когось, то не заради критики. Ми просто намагаємося підказати, якщо та чи інша людина (або група людей) відхиляється від шляху, який вибрав для нас Христос. Від дороги, що веде нас до Неба.
І незважаючи на те, що «ми в усьому обтяжені, та не роздавлені; збиті з пантелику, але не впадаємо в розпач; нас переслідують, та ми не покинуті; нас збивають із ніг, та ми не гинемо» (2Кор. 4, 8-9). Тому що «...маючи це служіння, з наданої нам милості ми не сумуємо».
СПЖ і «патріоти»
А почалося усі 10 років тому. СПЖ була створена одразу після Євромайдану на тлі церковно-політичної кризи в Україні. Ми розпочали свою роботу в умовах, коли Церква опинилася «під прицілом», а світські ЗМІ зайняли різко ворожу позицію до неї. Нам потрібно було самим формувати лідерів думок усередині православного середовища – тих, хто міг би давати об'єктивну оцінку подіям, що відбуваються, і спрямовувати суспільну свідомість до пошуку істини.
На той час з'явилися перші силові захоплення храмів: Птича, Катеринівка і далі – по наростаючій, дедалі більше і більше, частіше і частіше. Вдавати, що нічого не відбувається, що захоплення храмів спочатку з боку УПЦ КП, а потім і ПЦУ, мають одиничний, а не систематичний характер, ми не могли. Ми просто говорили правду про те, що відбувається.
СПЖ і Фанар
Не могли ми мовчати і коли Патріарх Варфоломій вирішив легалізувати українських розкольників, проблема яких була не лише у відсутності канонічних хіротоній, а й у елементарній людській моралі. Побиття віруючих, силові захоплення храмів, вигнання на вулицю сімей священників з дітьми – все це до християнства та Євангелія не може мати жодного відношення. І ми про це прямо говорили (і говоримо).
У діях Константинопольського Патріархату в Україні ми бачимо порушення не лише канонів Церкви, а й зраду тієї позиції щодо УПЦ, яку Фанар займав упродовж двох десятиліть. Ми вважали і вважаємо, що Патріарх Варфоломій, скасувавши анафему Філарету Денисенку та назвавши Епифанія Думенка канонічним єпископом, зробив величезну помилку. Втішно, що так вважаємо не лише ми, а й ще 11 Помісних Православних Церков.
СПЖ і Руська Церква
Природно, що і вторгнення РФ в Україну не могло (і не може) бути для нас виправданою дією – це злочин перед Богом і людьми. Війна неприємна духу і букві Євангелія, вона не може бути «християнською», «правильною», а тим більше – «священною». Тому що на війні завжди є ненависть, бажання помсти, злість і смерть. Як сказав один із учасників Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років Микола Нікулін, «війна – це бруд, кров і сльози». І ми згодні з ним. І не згодні з усіма тими, хто намагається виправдати смерті та страждання патріотичними, ідеологічними, а тим більше – есхатологічними аргументами. Не погоджуємося з усіма тими, хто говорить про «необхідність превентивного удару», або хто стверджує, що солдатам армії РФ, які загинули в Україні, прощаються гріхи.
СПЖ і влада України
Ми не можемо мовчати, коли бачимо дії української влади, спрямовані на шкоду Церкві. Коли влада в особі Порошенка насаджувала ідеологію «армовір» – ми були проти і за це її критикували. Коли влада в особі Зеленського фактично оголосила УПЦ війну – ми виступили проти та її критикували. І це не просто гучні твердження.
За свою позицію наші журналісти постраждали. Вони отримали дуже серйозні звинувачення, за які вже багато місяців відсиділи в СІЗО. І їм все ще загрожує довічне ув'язнення.
Сайт СПЖ лише за останні кілька місяців спецслужби блокували тричі. І з огляду на те, як влада поводиться щодо Церкви, ми вважаємо, що все це – визнання нашої роботи.
Для чого і кого ми працюємо
Ми не намагаємось сподобатися політикам. Ні Києва, ні Москви, ні Стамбула, ні Вашингтона.
Не претендуючи на істину в останній інстанції, ми просто хочемо залишитися людьми, які можуть у міру своїх сил стати на захист Церкви. І головне – ми намагаємося, щоб після наших текстів читач пам'ятав, що Православ'я – це не розколи, конфлікти чи ворожнеча. Православ'я – це любов. Без неї ми – «кімвал дзвінкий»
І окремо хочемо наголосити, що СПЖ – це не щось окреме. Це наш спільний проєкт із читачами. Без вашої молитовної підтримки, коментарів і репостів наш голос усі ці роки б не звучав.
У кожному рядку наших матеріалів є частка вашої віри та відданості Православ'ю. Ви надаєте нам сили продовжувати наше служіння навіть у найважчі часи. Ми нескінченно вдячні за кожного з вас! З ювілеєм нас усіх, люба православна сім'я!
