Зміна статі чи культурного коду? Як купують Православ'я в Греції

10 жовтня парламент Греції ухвалив закон про свободу зміни статі.

Суть його у наступному. Як відомо, медицина вже давно навчилася змінювати стать з чоловічої на жіночу або навпаки. У першому випадку чоловікові відрізають його достоїнство, а в другому – пришивають штучний імплантат або ж палець з власної руки. При цьому призначають довічну гормональну терапію, бо власних відповідних гормонів протилежної статі такий організм не виробляє.

Строго кажучи, це не зміна статі, а всього лише зміна зовнішніх статевих ознак. Як казав професор Преображенський у відомому романі Булгакова, «говорити – це ще не означає бути людиною». Однак після такої операції та відповідного медичного огляду людина має право змінити свої документи, тобто поміняти стать юридично. І зробити це можна не тільки в «освіченій Європі», але й у нас в Україні ще з часів Леоніда Кучми. На сьогодні це регулюється наказом Мінохоронздоров'я.

У чому ж відмінності та небезпека грецького закону? По-перше, це дозвіл змінювати стать за власним розсудом з 15-річного віку. Тобто, коли людина ще дуже далека від того, що називається сформованою особистістю. До якого віку повністю формується особистість – питання дискусійне, але в основному психологи сходяться в тому, що якась основа особистості, яка складається з принципів, поглядів та світогляду, формується до 25 років. До речі, наше українське законодавство раніше дозволяло зміну статі саме після 25 років, зараз, услід за європейськими тенденціями, – з 18. А поперед усієї планети – Норвегія, там обирати стать на свій розсуд можуть діти з 7 (!) років.

По-друге, це те, що тепер в Греції суд може змінити юридичну стать без відповідної хірургічної операції. Тобто чоловік як ходив, вибачте, зі своїм достоїнством, так і буде ходити, але за документами буде жінкою, з правом відвідувати жіночу вбиральню і так далі. В ході обговорення закону деякі грецькі парламентарії наполягали, щоб спочатку операцію, а потім документи, але ЛГБТ-активісти та правозахисна група ILGA-Europe назвали таку позицію «застарілою і жорстокою» і в підсумку добилися свого.

А ще раніше, у 2015 році, в православній Греції були узаконені так звані одностатеві «партнерства». Це така собі альтернативна форма шлюбу. Тобто там, де суспільство ще не готове до одностатевих «шлюбів», їх перейменовують у «партнерства» з деякими обмеженнями в правах та чекають, коли суспільство дозріє. Дозрівають по-різному: приміром, Великобританія дозрівала 9 років (з 2005-го по 2014-й), Бельгія – 3 роки (з 2000-го по 2003-й), Німеччина – цілих 16 років (з 2001-го по 2017-й). Але дозрівали обов'язково.

Як на все це дивиться Святе Письмо? Сказати, що дивиться негативно, – нічого не сказати. Писання говорить, що це є огида перед Господом. «Не буде чоловіча річ на жінці, а мужчина не зодягне жіночої одежі, бо кожен, хто чинить це, огида він для Господа, Бога свого» (Повтор. 22, 5). Мова тут не про одяг, не про жінок у штанах, яких ми часом виганяємо за це з наших храмів. Точніше, не стільки про одяг. У часи, коли були промовлені ці слова, жіночий та чоловічий одяг мало чим відрізнявся.

Мова саме про те, що в наш час називається гендером. Тобто коли чоловік психологічно усвідомлює себе жінкою або навпаки, і обумовлює цим усвідомленням свою соціальну поведінку. Теорія гендеру передбачає, що стать (гендер) визначається не фізіологічно, а під впливом соціальних або психологічних факторів.

Але фізіологічна стать – це те, що дано людині від Бога! А те, як вона себе усвідомлює, – не від Бога, а від самої людини. Людина може залишитись у послуху в Бога, а може стати проти і сказати: «ні, я не той, ким створив мене Бог». І тоді... Тоді людина сама себе ставить на місце Бога. Корінь усякого гріха – «будете як боги»! Хто сказав? Ворог роду людського, і трансгендерів у тому числі. Вся принада гріха в тому й полягає, що грішник починає діяти, як Бог. Бог щось забороняє, а я це роблю, значить, стаю «як боги».

Будь-який гріх, будь-яке порушення заповідей Божих є богоборство. Але в наш час символом богоборства стали саме ЛГБТ (лесбіянки, геї, бісексуали і трансгендери). Поставте собі запитання, чому сьогодні саме гей-паради є показниками демократії та прав людини у якій-небудь країні? Чому не виборчі права, економічні чи будь-які інші? Чому міжнародні правозахисні організації ставлять порушення саме в цій сфері в основу основ своєї діяльності і обурюються найбільше? Тому, що саме ЛГБТ – це зміна своєї Богом даної природи, так би мовити, пік богоборства, пік проголошення себе Богом. «Будете як боги!»

Чому ж гомосексуалісти стають такими? На це запитання вичерпно відповів апостол Павло:

«Бо, пізнавши Бога, не прославляли Його, як Бога, і не дякували, але знікчемніли своїми думками, і запаморочилось нерозумне їхнє серце; називаючи себе мудрими, вони потуманіли, і славу нетлінного Бога змінили на подобу образа тлінної людини, і птахів, і чотириногих, і гадів. Тому то й видав їх Бог у пожадливостях їхніх сердець на нечистість, щоб вони самі знеславляли тіла свої. Вони Божу правду замінили на неправду, і честь віддавали, і служили створінню більш, як Творцеві, що благословенний навіки, амінь. Через це Бог їх видав на пожадливість ганебну, бо їхні жінки замінили природне єднання на протиприродне.Так само й чоловіки, позоставивши природне єднання з жіночою статтю, розпалилися своєю пожадливістю один до одного, і чоловіки з чоловіками сором чинили. І вони прийняли в собі відплату, відповідну їхньому блудові. А що вони не вважали за потрібне мати Бога в пізнанні, видав їх Бог на розум перевернений, щоб чинили непристойне» (Рим. 1, 21-28).

Отже, причина гомосексуалізму – ідолопоклонство. А який на сьогоднішній день найпопулярніший і всесвітньо шанований ідол? Гроші!

Чому греки сьогодні узаконюють права ЛГБТ? Правильно – щоб отримати гроші, чергову порцію кредитів від ЄС та інших міжнародних кредиторів.

Історія Греції останніх десятиліть взагалі дуже показова. По ній можна написати книгу під назвою: «Як купується Православ'я». Коротенько сюжет такий.

1 січня 1981 року Греція вступила в ЄС і стала десятою державою-членом Європейського Союзу. Рішення це було прийняте на ура: і народ, і еліта очікували, що на Грецію просто проллється золотий дощ. У якомусь сенсі він і пролився, але був зумовлений певними вимогами, які зводилися до того, щоб знищити основні бюджетоутворюючі галузі промисловості і сільського господарства, а права власності на ключові підприємства та об'єкти передати іноземним інвесторам. Так майже повністю були знищені грецькі судноверфі, текстильна і цукрова промисловість, значно скорочено виробництво сільгосппродукції. Якщо до вступу в ЄС Греція експортувала продукти харчування, то зараз навпаки. Причому єврочиновники у відкриту купували фермерів. Існувала програма, згідно з якою грецькі фермери отримували по € 720 за вирубку кожних десяти соток виноградників і оливкових дерев та зобов'язання ніколи їх більше не вирощувати. Це все одно, що купити у рибака вудку за пару кілограмів риби.

А найбільшої шкоди економіці і фінансовій системі Греції завдав вступ у зону євро в 2001 році. До цього фінансові показники Греції були досить непоганими: дефіцит бюджету близько 5% та зовнішній борг близько € 50 млрд, тобто менше 25% ВВП. На сьогодні держборг Греції складає близько 180% ВВП, це приблизно € 409 млрд або € 37 тис. на душу населення. З 2010 року Греція вже отримала три програми фінансової допомоги на € 110, 130 та 86 млрд відповідно.

Результат всього цього озвучив грецький прем'єр-міністр Алексіс Ціпрас: «На сьогоднішній день Європейський Центробанк накинув зашморг на шию Греції. Грецію змушують брати нові кредити для того, щоб сплачувати старі борги, і розірвати це порочне коло поки не вдається». Тобто нові борги йдуть не в економіку, а на виплату відсотків по старих! І це при тому, що саме ЄС втягнула Грецію в таку колосальну боргову залежність.

Американський економіст, лауреат Нобелівської премії з економіки Дж. Стігліц заявив буквально наступне: «в грецькій кризі винна Європа, яка не хоче цього визнавати». Але справа не лише в тому, що Грецію змушують віддавати борги або передати іноземним компаніям держмайно. Наприклад, наступний етап програми приватизації, розроблений структурами ЄС для Афін, передбачає передачу в приватну власність 80 тисяч (!) державних об'єктів, в тому числі лікарень, православних храмів, ферм та навіть в'язниць. Причому більшість з них передбачається перепрофілювати. І це ще квіточки. Грецію змушують, не більше не менше, змінити свій православний цивілізаційний код. Православну Церкву витісняють на задвірки суспільного життя.

У 2016-му ще новіший міністр освіти Нікос Філіс анонсував комплексну реформу шкільної освіти. Не лише предмет «релігієзнавство», але й «історія» мають бути очищені від «націоналістичних забобонів». Натомість в програму планують ввести обов'язкову «сексуальну освіту», для чого розробляють відповідний «навчальний матеріал».

А в 2017 р. найновіший міністр освіти Константінос Гавроглу видав наказ про запровадження в школах тематичного тижня, присвяченого статевій ідентичності та сексуальним відносинам.

Також під тиском кредиторів у Греції приймають закони з легалізації одностатевих шлюбів, абортів і офіційного визнання «вільного співжиття». На розгляді парламенту перебуває нова редакція «антирасистського закону», який забороняє грекам звертатися до національного епосу, щоб «не образити почуттів мусульман та албанців».

Ось що про все це говорять грецькі ієрархи.

Митрополит Месогейський і Лавреотікійський Миколай: «У нас забрали нашу національну ідентичність, почуття власної гідності, а після цього ще й знищили нашу економіку».

Митрополит Лариський і Тирнавонський Ігнатій: «В нашій країні офіційно легалізується гріх. <...> Ми – православна Греція. Це наш скарб. Цьому вони заздрять, це хочуть у нас забрати».

Митрополит Пірейський Серафим: «Прийняття нового закону (про одностатеві шлюби – Ред.) офіційно відкриває сторінку державного гоніння на Віру».

Подібні цитати можна продовжувати і продовжувати. У багатьох з них грецькі архієреї говорять про те, що більшість народу проти всього цього. Можливо, більшість і проти. Не хотілося б, звичайно, засмучувати грецьке духовенство, але ось набираємо в Google запит: «греки протестують проти...». Чи протестують вони проти ЛГБТ-законів або «сексуальної освіти» школярів? А може, вони протестують проти утиску прав Елладської Православної Церкви? Проти того, що політики не просто ігнорують, а відверто плюють на думку православних ієрархів?

На жаль, ні. Ось добірка того, проти чого протестують греки:









Іншими словами, греки хочуть грошей!

Ось і рецепт купівлі національного цивілізаційного коду. 30 років країну накачують кредитними грошима, її економіка перестає бути самодостатньою, населення розслабляється і звикає жити за чужий рахунок. А потім крантик перекривають, і за те, щоб його знову відкрили, потрібно віддати саму малість – Православ'я. І, судячи з вимог греків, вони не проти.

На виборах у лютому 2015 р. партія Алексіса Ціпраса СІРІЗА здобула перемогу. При цьому він відкрито заявив про свій атеїзм, про те, що «релігія для нього нічого не означає», і відмовився приймати присягу на Біблії, вперше в історії Греції. Здавалося б, після такого демаршу думка суцільно православних греків про нього мала б кардинально змінитись. Але ні, у вересні того ж 2015 року в Греції знову проводяться позачергові вибори, на яких знову переконливо перемагає атеїст Ціпрас.

А в жовтні 2017-го він особисто прибув до парламенту, щоб переконати депутатів прийняти закон про зміну статі. І депутати досить легко дали себе переконати, незважаючи на протести Елладської Церкви, Священного Кинота Святої Гори Афон та грецької громадськості.

Яка ж мораль цієї сумної байки, і до чого тут Саудівська Аравія та ваххабізм?

В книзі пророка Даниїла розповідається про знаменитий бенкет Валтасара, коли його богоборство та ідолопоклонство досягли свого апогею.

«Цар Валтасар справив велике прийняття для тисячі своїх вельмож, і на очах тієї тисячі пив вино. Коли вино опанувало розум, Валтасар наказав принести золотий та срібний посуд, який виніс був його батько Навуходоносор із храму, що в Єрусалимі, щоб із нього пили цар та вельможі його, його жінки та його наложниці. Тоді принесли золотий посуд, що винесли з храму божого дому, що в Єрусалимі, і пили з них цар та вельможі його, жінки його та його наложниці. Пили вони вино й славили богів золотих та срібних, мідяних, залізних, дерев'яних та камінних. Аж ось тієї хвилини вийшли пальці людської руки, і писали навпроти свічника на вапні стіни царського палацу, і цар бачив зарис руки, що писала.Тоді змінилася ясність царя, і думки його настрашили його, ослабіли суглоби крижів його, і билися коліна його одне об одне» (Дан. 5, 1-6).

Валтасар призвав мудреців та ворожбитів, щоб вони розгадали письмена, які були написані таємничою і страшною рукою, але ті не змогли. Тоді цар покликав пророка Даниїла і пообіцяв йому незліченні дари, якщо він зможе прочитати написане.

«Тоді Даниїл відповів та й сказав перед царем: Твої дари нехай будуть тобі, а дарунки свої давай іншим. Це писання я прочитаю цареві, і розповім тобі його розв'язку. Ти, царю, Всевишній Бог дав твоєму батькові Навуходоносорові царство, і велич, і славу та пишноту.<...> А ти, сину його Валтасаре, не смирив свого серця <...> піднісся понад Небесного Господа, і посуд храму Його принесли перед тебе, а ти та вельможі твої, жінки твої та наложниці твої пили з них вино, і ти хвалив богів срібних та золотих, мідяних, залізних, дерев'яних та камінних, що не бачать, і не чують та не знають, а Бога, що в руці Його душа твоя й що Його всі дороги твої, ти не прославляв. Того часу від Нього посланий зарис руки, і написане оце писання. А оце писання, що написане: Мене, мене, текел упарсін. Ось розв'язка цієї речі: Мене порахував Бог царство твоє, і покінчив його. Текел –ти зважений на вазі, і знайдений легеньким. Перес – поділене царство твоє, і віддане Мідянам та Персам» (Дан. 5, 17-31).

Як вже було сказано, ЛГБТ сьогодні – не просто гріх, не просто невідповідність сучасного життя суспільства якимось там застарілим релігійним догмам. Це символ богоборства, ідолопоклонства, постхристиянської епохи, в яку Європа вже увійшла цілком і повністю і відкрито про це заявила.

Цю фотографію зробили на гей-параді в Римі. Сучасний варіант бенкету Валтасара і блюзнірства над усім Божественним: «ти піднісся понад Небесного Господа, і посуд храму Його принесли перед тебе, а ти та вельможі твої, жінки твої та наложниці твої пили з них вино» (Дан. 5, 23).

Що ж слідує за всім цим? «Поділене царство твоє, і віддане Мідянам та Персам» (Дан. 5, 28).

Чим більше Європа занурюється у розпусту та спотворення людської природи, дарованої Богом, тим все виразніше стає видно, що Європа, відмовившись від християнства, вже віддана «мідянам та персам». Це мусульмани, вихідці з Сирії, Іраку, Лівії, Туреччини, Афганістану та інших країн. Покійний лідер Лівії Муамар Каддафі якось заявив: «Схоже, що Аллах подарує мусульманам перемогу в Європі без мечів, зброї і завоювань. Нам не потрібні терористи, нам не потрібні смертники, всього лише через 20 років десятки мільйонів мусульман у Європі перетворять її на мусульманський континент». Його слова не просто бравада, за цілком науковими розрахунками демографів, Голландія стане мусульманською до 2028 року (тобто там понад 50% населення буде мусульманським), а Німеччина – до 2043-го. В Бельгії вже зараз понад 50% новонароджених немовлят – мусульмани. У Франції сьогодні кількість дітей серед білого населення – в середньому 1,8 дитини на сім'ю, цей же показник у ісламського населення – 8,1!

У цьому контексті варто звернути увагу на відмову від ваххабізму в Саудівській Аравії. Це черговий і дуже значний етап у збільшенні ісламської експансії в Європу. Як відомо, Саудівська Аравія, де знаходяться дві найголовніші мусульманські святині Мекка і Медіна, а також Катар донедавна сповідували вкрай радикальний варіант ісламу – ваххабізм. Вони намагалися нав'язати його де тільки можна і витрачали на це шалені гроші, спонсоруючи всіх бажаючих послужити цій ідеї, від імамів до бойовиків у будь-якій країні світу. Звісно, це викликало протидію інших країн, їхніх спецслужб, правоохоронних органів та збройних сил. Апогеєм боротьби з ваххабізмом стала війна проти так званої Ісламської держави, яку вже майже знищено.

Теракти в Європі, що відбулись останнім часом, викликали сплеск обурення проти мігрантів з боку корінного європейського населення, що призвело до різкого збільшення впливу правих партій, які виступають проти мігрантів. Наприклад, на недавніх виборах у Німеччині партія «Альтернатива для Німеччини» посіла третє місце з 12,6% голосів, що, взагалі-то кажучи, просто нечувано для Німеччини. Канцлер Ангела Меркель дипломатично назвала це «викликом». А впливове британське видання The Guardian прямо і відверто – «сейсмічним шоком».

І ось тепер нова стратегія ісламу – добрий іслам. Без терактів, войовничості та екстремізму. В мечетях більше не лунатимуть заклики до джихаду проти невірних, а на вулицях не підриватимуть себе смертники. Саудівці просто не будуть більше платити за це гроші. 24 жовтня наслідний принц Саудівської Аравії Мухаммед бен Сальман, що займає посади міністра оборони та віце-прем'єра королівства, оголосив про намір перетворити свою країну на державу, «відкриту для всіх релігій та всього світу»: «Ми не витратимо ще 30 років нашого життя на екстремістські ідеї, ми знищимо їх, ми покінчимо з екстремізмом дуже скоро». І ця відкритість багаторазово збільшить темпи ісламізації Європи.

Так і хочеться вигукнути: «Європа, подивись – ось обличчя твого майбутнього правителя!»

Бен Сальману вторить глава саудівського МЗС Адель аль-Джубейр: «Ми закриваємо організації, які вільно чи мимоволі допомагали екстремістам. Якщо у будь-якої країни є інформація про участь саудівських громадян в екстремістській діяльності, їй достатньо повідомити нам, і ми покладемо цьому край».

Це все означає, що європейські країни вже більше не зможуть виправдовувати протидію мусульманським мігрантам боротьбою з екстремізмом. Екстремізму просто не буде, буде іслам! А ще буде народжуваність серед мусульманських діаспор в Європі з коефіцієнтом 8,1 дитини на родину. А у європейців дітей майже не буде, як не буде і нормальних сімей. У них буде суцільне ЛГБТ.

Півтора мільйона людей – це не жарт. Шкода, що по цьому шляху йде православна Греція.

А може, все-таки повернутися до Бога?

Читайте матеріали СПЖ тепер і в Telegram.