Притча: про силу покаяння. Притча святителя Миколи Сербського
Одна людина прожила довге життя. Все життя вона грішила, але тут же приносила покаяння за звершені гріхи. Нарешті, встигнувши востаннє покаятися, людина спочила.
Злий дух прийшов за її душею і каже:
- Вона моя.
Господь же каже:
- Ні, вона каялась.
- Але ж хоч і каялась, знову грішила, – продовжував диявол.
Тоді Господь йому сказав:
- Якщо ти, будучи злим, брав її знову до себе після того, як вона Мені каялась, то як же Мені не прийняти її після того, як вона, коли вона згрішить, знову зверталася до Мене з покаянням? Ти забуваєш, що ти злий, а Я – благий.
0
0
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку, щоб повідомити про це редакцію.
Читайте також
Чи був преподобний Симеон Новий Богослов аутистом?
25 Березня 12:55
Розповіді про давню Церкву: перша ієрархія
17 Березня 10:56
Новомученики XX століття: митрополит Анатолій Одеський
14 Березня 00:48
«Гра в кальмара»: апофеоз жорстокості чи євангельське попередження?
13 Березня 11:55
«Пикасо́»: церковна гімнографія і лекція отця Лавра
01 Березня 01:16
«Перш за все здобудь мир душевний»
20 Лютого 00:33