Притча: голод відлюдника
Один відлюдник прийшов скаржитися старцеві, що кожного дня з дев'ятої ранку він у своїй самоті відчуває дивний голод.
Тоді як в монастирі, де він жив раніше, йому вдавалося без праці по кілька днів проводити без їжі.
– Не дивуйся цьому, сину мій, – відповів йому старець. – У пустелі немає нікого, хто був би свідком твоїх постів і хто підтримував би і живив тебе похвалами.
Перш марнославство служило тобі їжею в монастирі. І задоволення, яке ти відчував, виділяючись серед інших своєю стриманістю, було для тебе солодше за обід.
0
0
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку, щоб повідомити про це редакцію.
Читайте також
Чи був преподобний Симеон Новий Богослов аутистом?
25 Березня 12:55
Розповіді про давню Церкву: перша ієрархія
17 Березня 10:56
Новомученики XX століття: митрополит Анатолій Одеський
14 Березня 00:48
«Гра в кальмара»: апофеоз жорстокості чи євангельське попередження?
13 Березня 11:55
«Пикасо́»: церковна гімнографія і лекція отця Лавра
01 Березня 01:16