Брехня на спасіння: чи потрібно в ній каятися?
Кажуть, буває брехня на спасіння. Ось і я зараз багато брешу іншим, щоб підбадьорити в основному. Правду казати мені іноді страшно. Чи потрібно в цьому каятися?
Марина Шестопал
Відповідає протоієрей Андрій Гавриленко:
– Потрібно. Будь-яка брехня – це неправда. У будь-якій неправді треба каятися. Будь-яка неправда за своєю суттю так чи інакше згубна. Не випадково Господь Ісус називає сатану батьком брехні: «...немає в ньому істини. Коли він говорить брехню, говорить своє, бо він брехун і батько брехні» (Ін. 8:44).
Пам’ятаю, ще в семінарії один поважний професор, дипломат і поліглот розповідав нам тлумачення прислів’я «Брехня на спасіння». Походить воно з псалмів Давида, і повністю цей вірш звучить так: «Брехня кінь на спасіння, а безліччю сили своєї не врятується» (Пс. 32:17). Як кінь не може бігти галопом вузькою звивистою стежкою, тому що зірветься і загине при безлічі своєї сили, так всяка брехня небезпечна і при всій своїй видимій гідності.
Звісно, ситуації у житті бувають дуже різні. Але, прийнявши рішення збрехати на чиєсь благо, як нам здається, ми повинні розуміти, що це брехня. Преподобний авва Дорофей радив не брехати, а якщо брехати, то як виняток раз на рік, по дуже серйозній справі, вибираючи з двох лих менше, усвідомлюючи при цьому, що чиниш беззаконня, і каятися в ньому.
Брехня інформаційна народжується з нашої невпевненості у силі захисних механізмів близьких. Ми собі склали картину, що людина не впорається з правдою, що з правдою тільки ми впораємося. Господь наділив людину вільною волею, а значить, кожен із нас гідний знати правду, щоб робити відповідні висновки та приймати відповідні рішення. Не бійтеся правди, вірте, що Бог не залишить. А підбадьорити треба не хибною картиною світу, а вірою. У нашій віри скільки мужності та втіхи! Та ж книга псалмів просто сповнена втіхи, і сама Псалтир може стати джерелом радості та надії.
Ось кілька віршів:
псалом 26-й, вірш 1: «Господь – світло моє і спасіння моє: кого мені боятися? Господь міцність життя мого: кого мені боятися»;
псалом 41, вірш 6: «Що сумуєш ти, душа моя, і що бентежишся? Уповай на Бога, бо я ще славитиму Його, Спасителя мого і Бога мого»;
псалом 61, вірш 1: «Тільки в Бозі заспокоюється моя душа: від Нього спасіння моє. Тільки Він скеля і спасіння моє, твердиня моя: не захитаюся дуже»;
псалом 120, вірші 5-7: «Господь – твій хранитель; Господь – тінь твоя на правиці твоїй. Вдень сонце не вразить тебе, ані місяць уночі. Господь збереже тебе від усякого зла; збереже душу твою Господь».
Згадайте слова Давида: «Не було ще людини, яка сподівалася на Бога і була б залишена». Краще, набагато краще втішати вірою, надією та любов’ю.
