Про підтримку «війномиру» Патріархом Варфоломієм
Напередодні третьої річниці вторгнення РФ Патріарх Варфоломій видав надихаючу промову, присвячену Україні. У ній багато високого пафосу, але головна її теза залишилася незрозумілою.
Патріарх справедливо описав смерті та страждання українців: «Була втрачена незліченна кількість життів. Сім'ї залишаються розлученими, міста лежать у руїнах, а мільйони людей змушені були залишити свої будинки». Здавалося б, він підводить до потреби негайного закінчення війни.
Але ж ні. Тут же глава Фанара заявляє, що «справжній мир не може бути нав'язаний силою чи зовнішніми примхами», а також переходить до суто політичних міркувань, підтримуючи особистість Зеленського та протестуючи проти «обману хибних історій та дезінформації».
Свої слова він не уточнює, але не складно здогадатися, що йдеться про мирні ініціативи Трампа та негативну реакцію на них Зеленського.
Іншими словами, глава Фанара за зовнішньої «миротворчої» риторики за фактом підтримує подальші військові дії зі смертями, стражданнями та руйнуваннями. При цьому він стверджує, що Фанар «продовжить говорити правду, відстоювати справедливість і підтримувати тих, хто страждає».
Дякуємо, ваша всесвятосте, мільйони вірян УПЦ вже давно відчувають ваше «відстоювання справедливості» та «підтримку страждаючих». Чують вашу реакцію на захоплені вашими бойовиками храми, побиття священників і парафіян УПЦ.
Ну а вершиною варфоломіївської промови можна вважати цитування гасла УПА 70-річної давності: «Воскрес Христос – воскресне Україна!».
Як же апостоли не здогадалися, під яким гаслом треба було вести визвольну війну проти римлян? Це ж елементарно: «Воскрес Христос – воскресне Іудея».
А якщо серйозно, то «воскреснути» Україна може лише за негайного настання миру та припинення смертей. Ну а слова людини, яку Байден називав «своїм великим другом», – це скоріше мова політика, а не пастиря. Причому політика певного порядку денного.
