У дитсадку дівчинка щось захоплено малює. Вихователька:

– Що це ти малюєш?

– Бога.

– Але ж Бога ніхто не бачив!

– Зараз побачать!

– Батюшка, у мене дар відкрився!

– Який?

– Бачення чужих гріхів.

– Благословляю закрити!

Смиренним можеш ти не буть, а брата усмирити маєш.

Напис на надгробку:

«Тут лежить атеїст. Красиво вдягнений – а піти немає куди!»

Пощусь зело. Молюсь відмінно,

Стяжав велику благодать.

Лише одну маю проблему –

Своїх гріхів не відшукать.

До священика підходить старенька:

– Батюшка, а в піст булку можна їсти?

– Можна, матінко, можна.

– Батюшка, але ж там яйця!

– А як натрапиш – виколупуй.

Молодий священик запитує свого наставника:

– Чи повинен я повністю відректися від світу?

– Не турбуйся, – відповідає наставник, – якщо твоє життя дійсно буде духовним, світ сам відречеться від тебе.