Гігієна для розуму, для серця і душі

    Гігієна для розуму, для серця і душі
   Недавно, їдучи в київських пробках, включив з телефону послухати творіння св. Григорія Богослова. Яка багата мова, які прекрасні слова і смисли! Слухаєш і дивуєшся, як люди древності, а це 4 століття, які не мали так багато книг і інформації як сьогодні, так красиво говорили і мислили.
   Після слухання й читання таких текстів, нехай навіть інколи й тематично далеких від нас (тобто проблематика, яку вони піднімають можливо й не завжди актуальна для нас), після занурення в ці слова й сенси виникає бажання краще мислити, краще висловлюватися, шліфувати, відточувати свою мову - усну й письмову. 
   Хтось з великих філологів-класиків 20 століття (чи не Аверинцев?), казав що вивчення давньо-грецької та латинської мови - це гігієна для розуму. Так, це мертві мови, але їх вивчення допомагає правильно, багато, красиво говорити своєю мовою, і навіть збагачувати її новими смислами.
    Я не хочу закликати до необхідності всенародного вивчення древніх мов. Не всім це потрібно. Я хочу сказати, що читання текстів святих отців є гігієною для розуму, для душі, для серця. Ці тексти також піднімають, возвишають, очищають душу, організовують розум, зосереджують його, не дають йому відволікатися на долішнє, а утримують розум і возносять саму людину до горішнього - тобто до висот духу й роздумів про Бога.
    Корисно читати тексти древніх, вони окультурюють людину. Окультурюють, культура - це знову ж латинськоюе слово, тобто обробляють, плекають, формують людину.
    Св. Григорій Богослов може бути в чомусь складний для розуміння. А тому почати можна зі св. Іоанна Златоуста. Він словесно й богословськи також багатий, але простіший для розуміння.