Чи можна носити хрест як прикрасу?
Чи можна носити хрест як прикрасу? І чому наш батюшка забороняє носити хрест на ланцюжку – тільки на мотузочці?
Ірина Силенко
Відповідає протоієрей Діонісій Буренко:
- На початку 90-тих в Почаївську Лавру приїхав кореспондент. На подвір'ї біля собору він побачив старого згорбленого ченця-священика, який ледь пересувався, а хрест на його грудях при ходьбі, коливався з боку в бік. Журналіст не стримався і запитав, чи не важко такому старому носити такий важкий хрест. На що ієромонах по-батьківськи посміхнувся і сказав, що йому не важко, бо не він носить хрест, а саме хрест носить ченця і ще до цього часу тримає його на цьому світі.
З апостольських часів Хрест Христовий був предметом шанування. Християни з великим благоговінням ставилися до Жертовника, на якому була принесена безцінна Жертва – Тіло і Кров Спасителя. Вартий уваги цікавий факт, що Господь Ісус Христос був первосвящеником, який приносив Жертву; Богом, Який ЇЇ брав; і Жертвою – Яка приносилася за людство.
Перші християни зображували розп'яття в катакомбах, своїх будинках, місцях молитви, і хресним знаменням осіняли себе і своїх ближніх, благословляючи їх. У народі хрест завжди вважався найнадійнішою зброєю для боротьби з нечистою силою. Хрести також зображували на тілі, ця традиція досі ще існує в Коптській Православній Церкві.
Ходити без натільного хреста в Київській Русі вважалося великим гріхом. Потрібно також зауважити, що в княжі часи слову і клятві людини без хреста не довіряли.
У сучасному світі стало модно носити натільний хрестик. Однак слід обов'язково пам'ятати, що хрест – це не талісман-оберіг, а велика святиня. Тому не можна до нього ставитися як до ювелірної прикраси. Хоча, коли людина, яка носить хрестик на грудях, не усвідомлює його цінності, він все одно не втрачає своєї спасительної дієвості і допомагає духовно зростати. Дивлячись на розп'яття, хоча б і маленьке, людина налаштовується на покаяння.
Апостол Павло вчить: «Я рани Господа Ісуса на тілі своєму ношу» (Гал. 6: 17) Згідно з цими словами, кожен християнин повинен носити хрестик, але не треба виставляти його напоказ (так само і медальйони Богоматері або святих). Адже це є своєрідним символом нашої віри і робить нас причасниками до древньої істинної Церкви Христової. Одягати хрест поверх одягу мають право лише священики.
Прийнято цілувати свій натільний хрестик після закінчення вечірніх молитов. Під час небезпеки або, коли на душі неспокійно, добре поцілувати свій хрестик і попросити у Бога мудрості і розради.
У нашому народі є дуже хороша традиція, дарувати натільні хрестики своїм хрещеникам в день їх хрещення. Цим духовні батьки (восприємники) благословляють своїх хрещеників на щасливе, радісне і богоугодне життя.
Ваш священик, який не дозволяє носити хрестик на ланцюжку, а лише на мотузочці, напевно, переживає, щоб у вас не виникло спокуси вважати велику святиню, «сувенірним аксесуаром». Насправді ж, немає ніякої принципової різниці на мотузочці або ж на ланцюжку носити натільний хрест.
Є дуже цікава і повчальна історія. Маленький хлопчик приніс додому хрестик, який знайшов на вулиці. Його мама злякалася і запитала, чому він приніс це в квартиру. Хлопчик відповів, що хрестик його сам попросив про допомогу. Жінка здивувалася, як це шматок металу зміг просити. Син відповів, що коли він підняв хрестик, то ззаду на ньому було написано: «Спаси і Збережи». Тому він його і спас.
Отже, важливо зрозуміти головне – те, що християнський знак великої Любові повинен і дійсно бути виявом набожності, а не даниною моді або елементом декорування.
