Чи варто православній людині звертатися до психолога?
Зараз дуже популярні візити до психолога. Чи варто православній людині користуватися послугами психолога, чи всі психологічні проблеми можна вирішити зі священиком?
Віктор Касинчук
Відповідає протоієрей Димитрій Гарчук:
– Відповідь на це цілком актуальне питання лежить в площині любові. Психологи, як і священики, бувають різні. Святий апостол Павло каже: «Усе у вас нехай буде з любов’ю» (1 Кор. 16,14). Синергія, союз психології та богослов'я, співтворчість психолога і священика для блага християнина.
Психолог допомагає сформувати у людини проблеми у вирішенні повсякденних проблем, у спілкуванні з дітьми, на роботі, у вихованні дітей, у вирішенні та профілактиці, у виборі професій, а також проводити діагностику в разі виникнення відхилень від норм. І в залежності від тяжкості захворювання виникає необхідність в психотерапевтичному лікуванні, в тому числі в психіатрії, в лікуванні серйозних психічних захворювань – психозів. Психолог допомагає впоратися з легкими психосоматичними порушеннями: тривожністю, стомлюваністю, апатією, дратівливістю.
Людина може роками сповідатися в тузі, печалі, агресивних станах, а вони не йдуть, мучать, приносять розлад в сім'ю, роз'їдають душу, дуже важко відбиваються на дітях. Між тим, психологічна наука на сьогоднішній день надає широкі, багаті знання про причини і терапії різних душевних станів. Фахівець допоможе розібратися у витоках і, коли потрібно, запропонує лікування. Адже у людини є три складові: дух, душа і тіло. Вони безперервно взаємодіють. Недарма існує таке поняття, як психосоматика.
Часто доводиться чути: «Психологія лише відволікає, краще святих почитати, до священика сходити». Очевидно, що у багатьох людей плутанина в голові. Одне не заважає іншому! Всьому є свій час і місце. Крім того, священик займається в основному духовними питаннями: боротьба за чесноти, молитва, покаяння, сповідь, таїнства, вчення про стяжання благодаті. А психолог допомагає людині більш детально розібратися в психологічних і педагогічних проблемах.
Насправді сьогодні вже рідко зустрінеш батюшку, який не визнає психологію помічницею в пастирському служінні. І якщо древні святі отці вважали, що філософія – служниця богослов'я, то святитель Феофан Затворник, митрополит Антоній Сурозький, священик Олександр Єльчанінов визнавали, що наукова православна психологія – його, богослов'я, помічниця.
Візьмемо, наприклад, таку серйозну проблему, як смуток, печаль, туга, відчай. Сьогодні найчастіше доводиться стикатися з тим, що в науці називається депресією. Справа в тому, що смуток – це пристрасть, а депресія – це хвороба, складний комплекс духовно-душевно-тілесного (соматичного) походження. І практика показує, що не завжди досить боротися лише з пристрастю. І часто священик сам направляє до психолога і психотерапевта, а в особливо гострих випадках і до психіатра. І це нітрохи не применшує ролі священика в процесі оздоровлення і спасіння душі. Це говоритиме, скоріше, про його освіченість, смиренномудріє, небайдуже ставлення до духовного чада.
А якщо до православного психолога або психіатра звертається невоцерковлена людина, то лікар обов'язково поділиться своїм поглядом на лікування, пояснивши, що без Божої допомоги і духовної роботи над собою зцілення не буде повним і стійким. І якщо людина, яка звернулася за консультацією, проявить зацікавленість, то психолог допоможе знайти уважного священика, підкаже, яку літературу почитати.
Ось така співпраця священика і лікаря може бути дуже плідно.
