Чим відрізняється православна Біблія від католицької?

03 Травня 2018 17:25
4787
Читання Біблії. Фото: Г. Балаянц / Православие.Ru Читання Біблії. Фото: Г. Балаянц / Православие.Ru

Чим наша, православна, Біблія відрізняється від католицької?

Анатолій Завгородній

Відповідає протодиякон Микола Михайленко:

– Однією з головних відмінностей православної Біблії від католицької є кількість книг, включених до канону. На сьогоднішній день канон складається наступним чином: православна Біблія – 50 книг Старого Завіту (з них 11 – неканонічних) та 27 книг Нового Завіту, католицька – 45 книг Старого Завіту та 27 книг Нового Завіту (згідно католицької енциклопедії).

Всі католицькі Біблії виходять з латинського перекладу Вульгата. Православна Біблія в частині Старого Завіту виходить з грецького перекладу Септуагінта.

Є помилки перекладу, причому, оскільки референтні тексти різні, – вони різні. З найкумедніших випадків «труднощів перекладу» наведу приклад з пророком Мойсеєм. На багатьох західноєвропейських картинах і скульптурах Мойсей зображений з рогами. Це сталося в результаті неправильного латинського перекладу. В тексті на івриті сказано, що, коли він спустився з гори, обличчя його світилося (сяяло, було оточене променями), але через двозначність одного із слів латинські перекладачі помилилися в перекладі і замість «променів» вийшли «роги». А оскільки Вульгата вважається в католицизмі богодухновенною, помилка живе собі Бог знає скільки років. До речі, в сучасних перекладах на європейські мови її зазвичай виправляють.

В Православ'ї книги Старого Завіту в грецькій Біблії збігаються з Септуагінтою (окрім Од та Псалмів Соломона, відсутніх в грецькій Біблії).

Старий Завіт слов'янської Біблії заснований на Септуагінті, але на цю основу накладаються численні впливи з боку латинської Біблії (Вульгати). У синодальному перекладі Біблії на російську мову, виконаному в XIX столітті, канонічні книги Старого Завіту перекладені з єврейської Біблії (Масоретського тексту), але в окремих випадках з Септуагінти, наприклад (Іс 7, 14), а неканонічні книги – з грецької (кодексів Септуагінти), окрім третьої книги Ездри, перекладеної з латинської Вульгати. У синодальному перекладі додаткові уривки і вірші, взяті з Септуагінти, але які не містяться в єврейській Біблії, поміщаються в квадратних дужках [ ].

До неканонічних (які розглядаються як корисні та повчальні, але не богодухновенні) книг, які поміщають у слов'янську Біблію, наша Церква відносить 11 книг, про які було сказано вище:

  1. Друга книга Ездри (В Септуагінті – Ездри А)
  2. Книга Товита
  3. Книга Юдифи
  4. Книга Премудрості Соломона
  5. Книга Премудрості Іісуса, сина Сираха
  6. Послання Єремії
  7. Книга пророка Варуха
  8. Перша книга Макавеїв
  9. Друга книга Макавеїв
  10. Третя книга Макавеїв
  11. Третя книга Ездри (перекладена з латинської) та всі додаткові уривки до Танаху, що містяться в Септуагінті

У католицизмі ж склад канонічних книг Старого Завіту Біблії (нова Вульгата), затверджених на Тридентському соборі в 1546 році і підтверджених на Ватиканському соборі 1871 року, входять так звані второканонічні (девтероканонічні) книги, визнані рівними за авторитетом та богодухновенністю з книгами Танаха (які раніше увійшли в канон):

  1. Книга Товита
  2. Книга Юдифи
  3. Книга Премудрості Соломона
  4. Книга Премудрості Іісуса, сина Сираха
  5. Книга пророка Варуха з Посланням Єремії (включена в книгу Варуха в якості 6-ї глави)
  6. Перша книга Макавеїв
  7. Друга книга Макавеїв

В католицизмі також прийняті як канонічні багато уривків, які містяться в Септуагінті, окрім 151-го Псалма і Молитви Манасії. На відміну від православної Біблії, в католицькій Біблії відсутня Третя книга Макавеїв, 151-й Псалом, Друга і Третя книга Ездри, причому останні дві були розміщені у додатку до Вульгати (з назвою 3-я і 4-а книга Ездри) разом з Молитвою Манасії.

В грецьких Православних Церквах (Константинопольська, Олександрійська, Антіохійська, Єрусалимська, Елладська, Кіпрська) додаткові книги до Танаху називаються «анагіноскомена» (тобто «рекомендовані для читання»), причому деякі православні богослови називають їх католицьким терміном – второканонічні.

На Помісному Єрусалимському Соборі 1672 року, на якому були присутні близько 70 архієреїв і священиків від більшості Православних Церков, книги Премудрість Соломона, Книга Юдифи, Книга Товита, Книги Макавеїв, Премудрість Сираха та 13-а і 14-а глави книги Пророка Даниїла (повість про Сусанну та історія про Віла і Дракона) були віднесені до числа канонічних. А от катехізис митрополита Філарета (Дроздова) не згадує цих книг у складі книг Старого Завіту. Самі греки розуміють канонічність цих книг не в сенсі їхнього богооткровення (богодухновенності), але в тому сенсі, що вони входять до прийнятого ними складу Священного Писання.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку, щоб повідомити про це редакцію.
Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter або цю кнопку Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть цю кнопку Виділений текст занадто довгий!
Читайте також