Конференція правозахисників і релігієзнавців засудила переслідування УПЦ
На конференції вирішили створити моніторингову групу для аналізу дотримання релігійних свобод в Україні.
9 жовтня відбулася міжнародна конференція «Фінляндія-Латвія-Україна», яка пройшла у форматі телемосту і була організована Гельсінською міжконфесійною миротворчою групою та проєктом міжрелігійного діалогу Dialogi.online. Учасниками стали соціологи, богослови, релігієзнавці, політики та миротворці з Фінляндії, Латвії, Німеччини, Канади, Великобританії, Швейцарії та України.
В ході конференції соціолог Микола Митрохін, політик Артем Дмитрук і правозахисник Денис Лапін висвітлили ключові питання щодо релігійних свобод в Україні та конфлікту між українською владою та Українською Православною Церквою.
Модератор круглого столу від імені Гельсінкської групи наголосив, що всі учасники підтримують Україну: «Ми всі підтримуємо Україну, біженців і дії нашої влади щодо надання гуманітарної допомоги. Ми – друзі України, які хочуть, щоб вона залишалася демократичною країною, незважаючи на погрози, пов’язані з війною». Він додав, що після закінчення конфлікту Україні важливо зберегти демократичний шлях розвитку.
Особлива увага була приділена проблемі переслідування УПЦ. Журналіст і правозахисник Денис Лапін представив хроніку конфлікту, що розпочався у 2018 році із захоплення храмів і насильницького переходу громад до Православної церкви України (ПЦУ). Лапін нагадав, що глава УПЦ Митрополит Онуфрій однозначно засудив російську агресію 24 лютого 2022 року, і з того часу церква продовжує надавати гуманітарну допомогу, незважаючи на звинувачення та репресії. «Ми бачимо спроби розірвати договори оренди храмів, що ставить УПЦ під загрозу», – заявив він, закликавши міжнародну спільноту звернути увагу на ці дії.
Соціолог Микола Митрохін охарактеризував ситуацію як конфлікт двох моделей державного будівництва. Він зазначив, що Україна балансує між проєктом національної держави та необхідністю дотримуватися прав людини і демократичних норм, які вимагають Євросоюз та НАТО: «Знищення церкви як такої неможливо, але її можуть загнати в підпілля, що створить десятки тисяч громад, критично налаштованих до влади».
Нардеп Артем Дмитрук наголосив, що законопроєкт про заборону УПЦ розколов українське суспільство та посилив напруженість. Він висловив стурбованість тим, що багато депутатів, які голосували за цей закон, не мають відношення до релігії, і це рішення може вплинути на єдність країни: «Українська Православна Церква з перших днів війни надає величезну допомогу фронту та постраждалим. Її заборона лише посилить поділ суспільства».
Учасники конференції одностайно висловили думку, що тиск на УПЦ порушує права людини, зокрема, свободу віросповідання. Латвійський правозахисник заявив: «Будь-які зміни релігійного ландшафту мають відбуватися максимально делікатно без використання адміністративного ресурсу». Він наголосив на важливості збереження традиційної української свободи самовираження та інклюзивності.
Насамкінець було прийнято рішення створити моніторингову групу для аналізу дотримання релігійних свобод в Україні. Планується випустити комюніке, адресоване європейським політикам і правозахисникам, із закликом підтримати права УПЦ і забезпечити дотримання свободи віросповідання.
Як повідомляла СПЖ, Майк Помпео вважає, що влада має «витісняти» УПЦ з України.