Вчені розповіли про забуті сліди монахів на Афоні

Український історик, директор МІАН Сергій Шумило поділився відкриттями, зробленими під час нової експедиції на Святу Гору.
Директор Міжнародного інституту афонської спадщини Сергій Шумило здійснює експедицію забутими слідами ченців з України XVIII - XIX століть на Афоні. Про хід експедиції вчений розповідає на своїй сторінці в Facebook.
Історик досліджує найвіддаленіші місця афонського поселення Капсала, де досі серед гірських лісів безліч старовинних келій і калив, в яких подвизаються відлюдники.
«Саме в цю пустельну місцевість в 1746 році, коли вперше прибув на Афон, спочатку відправився наш видатний земляк прп. Паїсій Величковський, адже тут вже тоді подвизалося чимало вихідців з України. Тут були українські келії і в XIX столітті», – повідомив він.
В пошуках слідів давнього українського чернецтва Сергій Шумило відвідав пустинну обитель «Аксіон Естін» («Достойно є»), з якою пов'язаний переказ про чудесне явлення Архангела Гавриїла і де з'явилася найшанованіша чудотворна афонська ікона Божої Матері. Історик розповів, що після перенесення образу в протатський храм Афону в Карієсі, стародавню обитель на Капсалі призабули.
«Зараз у цій обителі подвизаються грецькі ченці. Але мало хто знає навіть на Афоні, що колись ця видатна святогірська пустельна обитель була тісно пов'язана з вихідцями з України )) Зокрема, виходець з козацького шляхетського роду з Катеринославщини ієросхимонах Йосиф у 1841 р. власними силами відновив та відбудував цю знамениту келію, яка тривалий час стояла занедбаною та напівзруйнованою...», – розповів Сергій Шумило і опублікував фото ікони преподобних Антонія і Феодосія Києво-Печерських, яка досі зберігається в келії.
На Капсалі вчений виявив і інші сліди присутності монахів з України. Так, в гірських лісах, він знайшов келію свт. Димитрія (Туптала), яку в XIX столітті заснував колишній козак з Катеринославщини отець Симеон (Сахно). До ХХ століття обитель занепала і була покинута, поки у ній недавно не оселився румунський монах-відлюдник.
Потім Сергій Шумило відвідав Миколаївську келію, яка колись була «російською». Поспілкувавшись з грецьким відлюдником старцем Аліпієм, який зараз там трудиться, учений дізнався, що недалеко звідси в XIX столітті були й інші келійні обителі, де були українські ченці з Черкаської, Чернігівської областей, з Бессарабії та інших регіонів.
Він зазначив, що раніше в цій святогірській місцевості жили чимало вихідців з України, але зараз в основному це греки і румуни.
Надалі вчений планує зробити путівник по колишніх українських пустельних обителях Капсали з описом їхньої історії і подвижників.
Раніше СПЖ писала, що вчені України і Грузії будуть спільно досліджувати спадщину Афону.

