В УПЦ пояснили, чому її статус більш автокефальний, ніж у ПЦУ
В Інформаційно-просвітницькому відділі наголосили, що в уставі Української Православної Церкви немає жодних ознак її зв'язків із Москвою.
Обсяг прав Української Православної Церкви є значно більшим, ніж у Православної церкви України, повідомили в Інформаційно-просвітницькому відділі УПЦ.
А устав УПЦ не передбачає ознак канонічного зв'язку із структурами, які підпорядковані Московському Патріарху та Московському Патріархату зокрема.
В Інформаційно-просвітницькому відділі зазначили, що і сам устав Української Православної Церкви є більш автокефальним, ніж у ПЦУ:
- Предстоятель Української Православної Церкви обирається лише українським єпископатом і не потребує додаткових процедур для своєї інтронізації.
- Самі єпископи УПЦ обираються, отримують хіротонію та призначення тільки рішенням Священного Синоду УПЦ, без погоджування з будь-яким центром за межами України.
- Українська Православна Церква відновила давнє право Київського Митрополита стосовно мироваріння.
- Собор єпископів УПЦ є останньою інстанцією з апеляції.
- УПЦ самостійно здійснює пастирське піклування своїх віруючих, які опинилися закордоном. Для цього відкриває парафії і навіть призначила окремого єпископа.
У порівняльному аналізі додали, що устав УПЦ не передбачає втручання інших Помісних Церков у процес обрання її Предстоятеля, тоді як статут ПЦУ передбачає таке втручання Константинопольського патріарха.
«Право тлумачити положення Статуту УПЦ закріплено за Священним Синодом УПЦ. При цьому за Константинопольським патріархом збережено право тлумачення положень Статуту ПЦУ стосовно томосу. Українська Православна Церква має можливість духовно опікуватися діаспорою та направляти своїх кліриків для служіння закордоном. ПЦУ ж позбавлена права вести будь-яку пастирську діяльність за межами України. Також питання з мироварінням вирішується на користь УПЦ, котра відновлює це право, а ПЦУ, як вже згадувалось, повинно брати миро в Константинополі», – резюмували в Інформаційно-просвітницькому відділі УПЦ.
Як писала СПЖ, митрополит Берлінський і Німецький Марк розкритикував політику влади України стосовно канонічної Церкви.
