21 лютого Церква вшановує пам'ять великомученика Феодора Стратилата

Великомученик Феодор Стратилат походив з міста Євхаїт. Він був наділений багатьма даруваннями і прекрасною зовнішністю. За милосердя Бог просвітив його досконалим пізнанням християнської істини.

Хоробрість святого воїна стала відома багатьом після того, як він за допомогою Божою вбив величезного змія, що жив у прірві в околицях міста Євхаїта. Змій пожирав безліч людей та тварин, тримаючи в страху всю округу.

Святий Феодор, озброївшись мечем і молитвою до Господа, переміг його, прославивши серед людей Ім'я Христове. За відвагу святий Феодор був призначений воєначальником (стратилатом) в місті Гераклії, де ніс ніби подвійний послух, поєднуючи своє відповідальне військове служіння з апостольською проповіддю Євангелія серед підлеглих йому язичників.

Його гаряча переконаність, підкріплена особистим прикладом християнського життя, відвертала багатьох від згубної «брехні безбожництва». Невдовзі майже вся Гераклія прийняла християнство.

В цей час імператор Лікіній почав жорстоке гоніння на християн. Серед них опинився і святий Феодор. Святий сам запросив Лікінія до Гераклії, пообіцявши йому принести жертву язичницьким богам. Для здійснення цієї пишної церемонії він побажав зібрати у своєму домі всі золоті й срібні статуї богів, які були в Гераклії.

Засліплений ненавистю до християнства, Лікіній повірив словам святого. Проте його сподівання були обмануті: заволодівши ідолами, святий Феодор розбив їх на друзки та роздав жебракам. Так він осоромив суєтну віру в бездушних ідолів і буквально на уламках язичництва затвердив закони християнського милосердя.

Святий Феодор був схоплений і підданий жорстоким та особливим тортурам. Їх свідком був раб святого Феодора, святий Уар, який ледь знаходив у собі сили описувати неймовірні муки свого господаря.

Передчуваючи близьку смерть, святий Феодор вже звертав до Бога останні молитви. Однак Бог, з великої Своєї милості, побажав, щоб кончина святого Феодора була така ж плідна для його ближніх, як і все його життя: Він зцілив понівечене тіло святого і звів його з хреста, на якому той був залишений на всю ніч.

Вранці царські вояки застали святого Феодора живим і неушкодженим; переконані на власні очі у безмежній могутності християнського Бога, вони тут же, неподалік від місця нездійсненої страти, прийняли святе Хрещення.

Не бажаючи уникнути мученицької смерті за Христа, святий Феодор добровільно віддав себе в руки Лікінія, зупинивши повсталий проти мучителів народ. Ідучи на страту, святий мученик одним словом відчиняв в'язничні двері і звільняв ув'язнених від уз. Люди, що торкалися до його риз і чудом Божим оновленого тіла, миттєво зцілювалися від хвороб і звільнялися від бісів. За наказом царя святий Феодор був усічений мечем.

Перед стратою він сказав Уару: «Не лінуйся записати день смерті моєї, а тіло моє поклади в Євхаїтах». Цими словами він просив щорічного поминання. Потім, сказавши «амінь», він схилив голову під меч. Це відбулося 8 лютого 319 року, в суботу, о третій годині дня.