24 липня Церква вшановує пам'ять святої рівноапостольної княгині Ольги
Ім'я майбутньої просвітительки Руського краю і її батьківщину "Повість минулих літ" вперше називає в статті про одруження князя Ігоря: "і привели йому дружину з Пскова, на ім'я Ольга".
Пізніші перекази називали її родовим маєтком село Вибути, в декількох кілометрах від Пскова вгору по річці Великій. Ще недавно показували на річці Ольгин міст – у стародавньої переправи, де Ольга зустрілася з Ігорем. Псковська топоніміка зберегла чимало назв, пов'язаних з пам'яттю великої псковичанки: села Ольженец і Ольгине Поле, Ольжині Ворота – один з рукавів річки Великої, Ольгіна Гора і Ольгин Хрест – поблизу Псковського озера, Ольгин Камінь – біля села Вибути.
Початок самостійного правління княгині Ольги пов'язаний в літописах з розповіддю про грізну помсту древлянам, вбивцям Ігоря. Вклоняючись серед інших обожнених стихій вогню – вони знайшли свою кару у вогні. Виконавицею вогненної кари Господь обрав Ольгу.
Боротьба за єдність Русі, за підпорядкування Київському центру племен і князівств, які роздирала взаємна ворожнеча, прокладала шлях до остаточної перемоги християнства в Руській землі. Княгиня Ольга увійшла в історію великою будівницею державного життя і культури Київської Русі. Літописи сповнені свідоцтв про її невпинні ходіння по Руській землі з метою облаштування та впорядкування цивільного і господарського побуту підданих.
Домігшись внутрішнього зміцнення влади Київського великого князя, послабивши вплив заважавших збиранню Русі дрібних місцевих князів, Ольга централізувала все державне управління за допомогою системи "погостів". Влаштовані Ольгою погости, будучи фінансово-адміністративними і судовими центрами, являли собою міцну опору великокнязівської влади на місцях.
Пізніше, коли Ольга стала християнкою, за погостами стали споруджувати перші храми. З часу Хрещення Русі при святому Володимирі погост і храм стали нерозривними поняттями, і лише згодом через існуючі біля храмів кладовища розвинулося слововживання "погост" в сенсі "кладовище".
Доручивши Київ підрослому синові Святославу, велика княгиня Ольга влітку 954 року, зібравши благодаті і істини, відправляється з великим флотом до Царгороду. Це було мирне "ходіння", що поєднувало завдання релігійного паломництва і дипломатичної місії.
Серце мудрої Ольги відкрилося святому Православ'ю, вона приймає рішення стати християнкою. Таїнство Хрещення здійснив над нею Патріарх Константинопольський Феофілакт, а сприйменником був сам імператор Костянтин Багрянородний. Їй було висвячено в Хрещенні ім'я Олена на честь святої рівноапостольної Олени, матері святого Костянтина, яка здобула Чесне Древо Хреста Господнього.
У повчальному слові, сказаному по скоєнню обряду, Патріарх сказав: "Благословенна ти поміж жон руських, бо залишила темряву і полюбила Світло. Благословлятимуть тебе руські люди у всіх прийдешніх поколіннях, від онуків і правнуків до віддаленіших нащадків твоїх".
0
0
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку, щоб повідомити про це редакцію.
Читайте також