Чи повинна Церква наполягати на вакцинації й «адаптуванні таїнств»?
Чи немає тут елементу догоджання?
Хтось вважає, що коронавірус – це суто питання медицини. Але ці «хтось» – не Константинопольська Церква. Глава Американської архієпископії Фанару Елпідофор заявив, що Константинопольський патріархат підтримує вакцинацію і носіння масок. Більш того, Фанар вважає, що коронавірус – цілком достатня причина для зміни формату богослужінь: «Невелика меншість, можливо, категорично не погоджувалася, але ми звернулися до проведення онлайн служб і адаптували нашу практику до виконання обрядів».
Про що все це говорить?
1. Незважаючи на безліч жертв, коронавірус – аж ніяк не смертельний вірус, що загрожує людству неминучим вимиранням. Як і раніше, основні причини смерті у світі – інсульти, інфаркти і рак.
2. Як показує практика, вакцинація від COVID – не гарантія зараження коронавірусом і навіть не гарантія легкого перебігу хвороби при зараженні. Особливо, коли мова про нові штами.
3. Найголовніше. Ніде в Євангелії не сказано, що Христос зобов'язував апостолів у проповіді займатися профілактикою хвороб і розповідати людям, як уберегтися від тієї чи іншої епідемії (а хвороб тоді було достатньо). Спаситель ясно говорив, що завдання Церкви – спасати душі, а не тіла: «Через те вам кажу: Не журіться про життя своє що будете їсти та що будете пити, ні про тіло своє, у що зодягнетеся. Чи ж не більше від їжі життя, а від одягу тіло?» (Мф. 6:25).
І вже тим більше дивним представляється готовність Фанару до проведення «онлайн служб» і «адаптування практики виконання таїнств», незважаючи на «категоричне неприйняття меншини».
Ми, звичайно, розуміємо, що така позиція – це спроба завоювати ще більшу приязнь (хоча, куди вже більше) «друга з Овального кабінету». Але чи немає тут елементу догоджання?