Спікер ПЦУ та «ех, пили б зараз баварське»
Іван (Євстратій) Зоря «постібався» над віруючими УПЦ, які проводять молитовні стояння навпроти резиденції патріарха Варфоломія.
Тими самими віруючими, яких глава Фанара називає «своїм улюбленим українським народом», і які, як і раніше, сподіваються зустрітися і пояснити йому, до чого в реальності привело його втручання в українську церковну ситуацію.
Зоря посміявся, що поліція не пустила їх до резиденції Варфоломія, і що вони змушені були стояти на віддалі – біля пам’ятника Ватутіну: «Символічно, що саме могила радянського генерала Ватутіна стала місцем тяжіння для збору церковних послідовників Москви. Тому Московська патріархія в її нинішньому вигляді – справжній релікт і привид радянської епохи».
Будь-якій адекватній людині зрозуміло, що молитовне стояння віруючих біля могили Ватутіна – лише збіг, і причина тому – наказ влади, яка не бажає «засмучувати» главу Фанара. Але тут питання навіть не в цьому, а в словах Зорі, в яких прозирає якесь знущання по відношенню до Миколи Ватутіна, як уособлення «совка», місце якого – на звалищі історії. Адже це людина, яка керувала визволенням Києва від нацистів.
Так, зараз у нас насаджуються ностальгічні симпатії до нацизму в стилі «ех, пили б зараз баварське». Не стоїть тут осторонь і ПЦУ. Досить згадати, що зовсім недавно в її головному соборі (явно з «благословення» Думенка) відспівували бійця нацистської дивізії СС «Галичина», що її «священиків» нагороджують нацистськими хрестами, що її клірики називають нацистів цієї дивізії «святими».
Звичайно, можна сказати, що у нас демократія, і кожен має право на свою позицію. Але давайте не забувати, ким були нацисти, від яких звільнив Київ Ватутін. А це люди, які:
• організували дитячі концтабори, де тримали дітей від місяця (!) до 15 років і викачували з них УСЮ кров для німецьких солдатів;
• повністю знищували цілі нації;
• у концтаборах вбивали людей мільйонами, з їх жиру варили мило, з їх шкіри робили абажури, сумочки та інше.
Можна продовжувати список, але навряд чи варто. Повернемося до України. На окупованій території нацисти вбили цивільного населення 5 млн. 700 тис. українців і людей інших національностей. Усього ж наші втрати у війні з нацистами - більше 10 млн. Нацистський план «Ост» передбачав виселення 65% українців за Сибір, для інших – або смерть, або обслуговування панів.
Ну і місто Київ, яке звільнив Ватутін: за час окупації нацисти знищили більше 200 000 киян (один Бабин Яр чого вартий), 100 000 людей погнали на роботи до Німеччини.
Тому, коли Зоря наступного разу буде кривлятися на рахунок «реліктів і привидів радянської епохи», йому варто подумати – а чи варто так вже зневажливо ставитися до тих, хто позбавив нас від панування «істинних арійців», і чи правильна позиція «ех, пили б зараз баварське»?
