Чому безглуздо виглядають дипломати, а соромно нам?
Про пряник, який посли України в Туреччині спекли для патріарха Варфоломія.
Дивовижна новина прийшла зі Стамбула. Глава посольства України в Туреччині Андрій Сібіха радісно повідомив, що він зі співробітниками спік для патріарха Варфоломія пряник у вигляді патріаршої резиденції на Фанарі.
І, здавалося б, чудова ініціатива – віруючі люди привітали свого патріарха з днем народження і зробили для нього подарунок своїми руками. Але є кілька «але».
1. Посольство в Туреччині – це частина державного апарату, який зобов'язаний працювати відповідно до українських законів і, перш за все – Конституцією. А в ній (в який вже раз доводиться нагадувати) прописано, що Церква відділена від держави. Тобто, якщо Сібіха як рядовий віруючий Константинопольського патріархату захоче спекти пряник главі Фанару – він має повне право це зробити. Але посольство України пекти подарункові пряники главі Фанару не повинно. Український народ дипломатів на це не уповноважував.
2. Пряник від посольства в Туреччині – черговий знак, що в МЗС ведуть відверту пропаганду ПЦУ. Досить згадати недавній репост сербського посла «братнього привітання» Думенка Патріарху Порфирію, настирливі розмови ізраїльського посла з Патріархом Феофілом про «розвиток ПЦУ», і хамські випади посольства в Чорногорії проти Блаженнішого Онуфрія.
3. Нарешті, спечений в посольстві пряник – це демонстрація рівня самоповаги і професіоналізму самих дипломатів. Чи можемо ми уявити подібне з боку, скажімо, посольства США або Великобританії? Навряд. Може тому, що там себе більше поважають?
