Про зустріч Зеленського та Варфоломія
Після молитви на «поминальному молебні» (до речі, що це?) та особистої бесіди пройшла пресконференція Зеленського та Варфоломія.
Президент говорив рівно 30 секунд: подякував за молитви, сказав, що обговорили формулу миру, повернення полонених та дітей.
Варфоломій нагадав, що Фанар – «церква-мати для всіх православних України» та зробив реверанс у бік Ердогана, сказавши, що той хоче миру в Україні.
Тобто нічого конкретного (наприклад, щодо передачі Лаври Фанару) сказано не було. Але ми розуміємо, що Зеленський не приїжджав би, щоб просто постояти на незрозумілій йому грецькій службі або поговорити про мир.
І одне спостереження. Рівно половину з 8-хвилинної конференції Варфоломій щось розповідав журналістам турецькою. Зеленський, звісно, нічого не розумів. Президент зітхав, переминався з ноги на ноги, розглядав стіни, чухав ніс і взагалі почував себе незручно.
Все це виглядало вкрай принизливо. Втім, може, просто здалося.
