Про «експертизу» Держетнополітики щодо зв'язків УПЦ з Москвою
Експертиза Держетнополітики «довела» підпорядкованість УПЦ Москві.
У Держетнополітики опублікували результати експертизи зі зв'язків/підпорядкованості УПЦ Москві. Жодних несподіванок не сталося. Комісія «довела», що цей зв'язок існує. Основні докази з короткими коментарями:
1. Не має значення, що УПЦ оголосила себе повністю незалежною. УПЦ є частиною РПЦ, бо про це йдеться у статуті РПЦ.
Аналізу статуту РПЦ комісія присвятила майже половину свого документа.
Проста аналогія. За українськими законами Крим, Донбас та окуповані території Запорізької та Херсонської областей – це Україна. Але за законами РФ – це Росія. Керуватимемося законами РФ і вважатимемо ці землі російськими?
2. УПЦ – це частина РПЦ, бо так сказав глава Фанара ще в 2019 році. На доказ комісія цитує Варфоломія, який після створення ПЦУ заявив, що він «терпить» в Україні архієреїв УПЦ як «московських» титулярних ієрархів, а Блаженніший Онуфрій – більше не Митрополит Київський.
Вдумаємося – представники влади цитують архівну заяву предстоятеля однієї з 15 Помісних Церков як доказ нинішнього «московського» статусу УПЦ. Панове, а ви точно експерти? Чи, може, пресслужба Фанара?
3. По-справжньому незалежною може бути лише автокефальна Церква, а статус УПЦ лише – «незалежна і самостійна». Отже, УПЦ залежна від РПЦ.
Опустимо очевидний абсурд того, що представники влади говорять про статуси Церков. Просто наведемо кілька положень Томоса ПЦУ:
• ПЦУ визнає своєю главою Константинопольську Церкву,
• для вирішення важливих питань ПЦУ має звертатися на Фанар,
• не допускається зміна титулу глави ПЦУ без дозволу Фанара,
• ПЦУ не має права відкривати парафії за кордоном,
• ПЦУ зобов'язана брати миро у Фанара,
• статут ПЦУ повинен відповідати положенням Томосу.
Ви бачите тут статус незалежності? Ми – ні.
4. Лист Блаженнішого Онуфрія в Держетнополітики із твердженням, що ані він, ані інші архієреї УПЦ більше не є членами Синоду РПЦ, комісію не переконав, оскільки цьому немає документального підтвердження, відомого Експертній групі».
Тут навіть дивно щось коментувати. Якщо офіційний лист Предстоятеля Церкви для «експертів» – це не документ, то що тоді для них документ?
5. Експерти стверджують, що статус автокефалії прописано в канонах православної Церкви. Вони переконані, що УПЦ повинна була розсилати мирні грамоти, просити інші Церкви визнати її статус та розпочати переговори з ПЦУ. А якщо цього немає, то УПЦ не по-справжньому самостійна.
Усім відомо (сподіваємося, експертам також), що жоден канон не визначає, що таке «автокефальна» Церква. «Стандарту» автокефалії, як і незалежності, у Православ'ї просто не існує. Та й чи входить до завдання комісії завдання визначення статусу автокефалії тієї чи іншої Церкви? Ні. Експерти мають лише визначити – чи керується УПЦ з Москви, чи ні. А жодних фактів такого керування немає.
Зрештою, варто сказати, що майже всі члени експертної комісії – давні недруги УПЦ та прихильники ПЦУ, включаючи її голову Олександра Сагана. А деякі з них, наприклад Юрій Чорноморець, говорять про УПЦ мало не матюками.
Чи можна було від цих людей чекати на якесь інше рішення? Ні. Це лише заздалегідь відомий хід у грі зі знищення УПЦ.
Тому можна сказати цим людям відомими їм словами: «Що робиш, роби швидше».
