Батюшка проповідує, а вся паства від розчулення плаче. Один якийсь, що випадково увійшов до храму, бачить, що одна старенька стоїть з сухими очима. Він запитує:
– А чому ти не плачеш?
– А я не з цього приходу.
Один мудрець віку цього відвідав якось авву Зенона.
– Отче, – запитав він, – чи можеш ти сказати мені, що таке філософ?
– Філософ – це сліпий, який шукає в темній кімнаті чорну кішку, коли її там немає, – відповідав старець.
– А хто ж тоді богослов?
– Богослов – це те ж саме, але іноді він знаходить кішку.
Приходить чоловік на сповідь після посту. Священик його запитує:
– Лаявся з кимось у піст?
– Звичайно!
– А дружину бив?
– Так, бив.
– А капості сусідам робив?
– Траплялося…
– Може, і скоромне їв?
– Ні звичайно! Що я, нехрист, чи що?!
В раю було два ангела. Один завжди відпочивав на хмарині, а інший літав від землі до Бога. Відпочиваючий ангел вирішив запитати іншого:
– Що ж ти весь час літаєш туди-сюди? Відпочив би!
– Немає часу! Я ношу Богу послання, які починаються зі слів «Подай, Господи!» А ти чому завжди тут відпочиваєш?
– Розумієш, я мав би носити Богу молитви, які починаються зі слів «Дякую Тобі, Господи!»
Православний дитячий табір. Дітям показали пізнавальний фільм про життя китів. Після перегляду батюшка задає питання:
– Діти, розкажіть, чому кити ведуть кочовий спосіб життя?
Напружена тиша, потім лунає голос шестирічного хлопчика:
– Тому що вони не хочуть приліплюватися ні до чого земного!
Йде богослужіння. До храму вбігає чоловік, встає на коліна перед іконою і починає молитися:
– Господи, дай мені виграти в лотерею!
Минає час. Година. Півтори. А чоловік усе стоїть на колінах і молиться. Ревно. Слізно. Аж спітнів.
– Господи, дай мені виграти в лотерею!
Вже й прихожани зі священиком стали співчувати незнайомцю і, ставши на коліна, молилися разом з ним:
– Господи, дай йому виграти в лотерею! Напевно, йому це на добру справу треба!
Вже й апостолів зворушила соборна молитва приходу. Один з них звертається до Бога і просить:
– Господи, дай йому виграти в лотерею, якщо йому не на шкоду! Он як молиться!
– Та я б йому дав… Але нехай він квиток купить…
Молодий послушник, який нещодавно поступив у монастир, якось побачив настоятеля, який, сидячи на порозі келії, чистив свої черевики.
– Отче, – здивувався молодий чоловік, – ви самі чистите свої черевики? Але чому?
– Відтоді, як мене обрали ігуменом, брати не дають мені чистити чужі, – сказав той.