Проїжджаючи по жвавій автостраді, чоловік помітив автомобіль, що повільно їхав по узбіччю. Водієм виявився священик. Буксируючи його машину до найближчого СТО, чоловік піддразнив його:

– Священик у скрутному становищі?! Хіба не Бог повинен охороняти вас?
– Так. От Він і послав мені вас.

З підслуханого. Двоє. Лука, 7 років, син священика і Макар, 6 років, син диякона.
Лука:
- Ну що? Поговоримо про святе, про наше, про православне?
Макар:
- Поговоримо.
Лука:
- Ну, розкажи мені свої гріхи, вони ж у тебе є?
Макар:
- Є, тільки вони непомітні ..
Лука:
- Це як?
Макар:
- Ну, це коли я їх роблю, я їх не помічаю ...

- Тобі потрібно приєднатися до армії Господа.
- Так адже я і так вже перебуваю в армії Господа.
- Чому ж тоді я бачу тебе в церкві тільки на Пасху і на Різдво?
- Справа в тому, що я на секретній службі ...

Жінка протискується через прихожан, що стоять в очікуванні сповіді: «Пропустіть мене без черги, у мене всього два гріха!»

Одного разу одне осля повернулося додому дуже радісне, щасливе й горде. Мати запитала його, чому він такий щасливий, що сталося?

– Матінко, мене доручили якомусь Ісусу, і коли ми увійшли в Єрусалим, натовпи народу говорили мені, вигукуючи: «Хвала, хвала, благословенний прийдешній в ім'я Господа, Хвала Господу на небесах!». І вони встеляли своїм одягом і гілками дорогу переді мною!

Тоді мати сказала йому:

– Повернись в місто, але цього разу один.

Наступного дня ослик відправився в місто один і коли він повернувся додому, він був дуже сумний.

– Мамо, цього не може бути! Мене ніхто не помітив, а коли звернули на мене увагу, просто вигнали з міста!

Його мати подивилася на нього і сказала:

– Синку, без Господа – ти всього лиш осел.

- Дивись: мені квиток щасливий попався!
- Треба його з'їсти!
- Ну додому приїду зі Святою водою і з'їм!

Стоїмо в черзі на сповідь. До священика підходить стара-престара і глуха-преглуха бабуся. Говорить дуже голосно, думаючи, що тихо. Священик, підлаштовуючись під неї, починає говорити голосно, так що сповідь чути половині парафіян. Тому ми не підслуховували, ми просто почули:

– Сповідайся, матінко!
– Ой, отче, грішна!
– Чим грішна, матінко?
– Ой, отче, всім грішна!
– Так всім – це чим?
– Так всім грішна, отче!
– Ну так гріхи ж які?
– Так, отче, різні!
– Які різні?
– Так всякі!

Священик, розуміючи, що толку не буде, здається:
– Ну добре, усілякі так усілякі. Ще які?
– Так багато, отче... Всім грішна...

Усілякі гріхи бабусі все-таки відпустили.